Ярослав Жеребух
Ярослав Жеребух
«Каждое поражение – это путь к следующей победе»
26.10.2011 23:08

– Ярославе, чи очікували, що так далеко зайдете на Кубку світу?

– Коли познайомився зі сіткою змагань і побачив суперників, яких мав би обігрувати, – Ельянов, Малахов, Мамедьяров, – захотів пройти бодай одного. В ході турніру зрозумів, що добре підготовлений і можу позмагатися. Три тури для такого дебютанта, як я, – непоганий результат.

– Хіба не хвилювалися?

– Звичайно, мав певний «мандраж» перед таким турніром. Дуже не хотів програвати першу партію. А потім зрозумів, що готовий поборотися. Головне, не переживати, що десь не так зіграв, що ніби міг краще. Не брав таке до голови – кожну партію грав без споглядання назад. До поразок треба ставитися спокійно. Програти може кожен. Треба робити правильні висновки з тих поразок. Вважаю, кожна поразка – це шлях до наступної перемоги.

– Вам у липні минуло 18 років. Скільки з них ви у шахах?

 – У сім років прийшов до Ірини Олександрівни Бібо, потім до першого розряду мене довів Віктор Петрович Щербаков. А 2003 року мене під свою опіку взяв Володимир Грабінський, який за останні роки випустив у Львові цілу групу гросмейстерів. У 16 років, це високе шахове звання підкорив і я.

– Минулого року ви закінчили загальноосвітню школу №70. Маючи середній бал з предметів, які здавали на ЗНО, від 181 до 190, нікуди не пішли вчитися. Це обдуманий крок?

– Спочатку я хотів вступити у Харківську юридичну академію, де вчаться кілька колег-шахістів, але передумав. Вирішив присвятити цей рік шахам. Тепер бачу, що зробив правильно – шаховий сезон вдався. Знаєте, до кожної справи треба ставитися з повною увагою. Вчитися обов’язково піду, мабуть, в один із львівських університетів, мої оцінки дозволять вступити. Але тепер я став трохи старшим і більше розумію, що мені варто робити. Шахи для мене стали дуже важливою частиною життя.

 

Орігінал інтервью, яке взяв Іван ЯРЕМКО на http://www.wz.lviv.ua/articles/98348

Просмотров: 6648