Михаил Олексиенко | |||
Цей львівський хлопець став чемпіоном неочікувано 27.01.2017 03:13
Давно хотілося поспілкувати з Михайлом Олексієнком, та ніяк не було хорошого приводу. А тут випав просто ідеальний шанс - Олексієнко став чемпіоном України. Хтось скаже неочікувано: шахіст, який вперше пробився до фіналу, переграє гросмейстерів з вищим рейтингом... Однак це не історія Rags to riches, швидше навпаки - дивно, що цього не трапилося раніше.
З чемпіонками України. Наталя Букса та Єлізавета Малахова розділили перше місце, за додатковими показниками попереду Ліза (по центру)
Мабуть, готувався до Фіналу якимось особливим чином?
Дебютний репертуар своїх суперників більш менш знав, дещо повторив. Готуватися конкретно до кожного не було сенсу, бо завчасно невідомо, яким кольором доведеться грати. Розв’язував задачі, спортом займався. Ключове відбувається на 4-5 годині гри, і якщо фізично не бути підготовленим, то голова починає відключатися. Найважливішу десяту партію я виграв вкінці, коли суперник помилився, хоча до цього була приблизно рівна гра.
Які призові отримав чемпіон України? Загалом умовами задоволений?
Призовий фонд склав 600 000 гривень, призові діляться на всіх. Проживання, харчування, дорогу покривали організатори. Грали в міському будинку культури. Це мій перший фінал чемпіонату України, тому не можу порівнювати з попередніми, але, як на мене, Рівне організувало турнір на хорошому рівні. Щоправда, було трохи прохолодно при -10 °C, хоча і працював додатковий обігрів на сцені. І мало глядачів.
Що далі чекає на тебе, Кубок світу?
Тепер чемпіонат Європи, щоб відібратися на Кубок світу. Насправді чемпіонат Європи – це відкритий турнір, в якому може взяти участь кожний охочий. Тільки чим нижчий рейтинг, тим більший стартовий внесок доведеться заплатити. Тому, фактично, єдина моя перевага, що українська Федерація має фінансово забезпечити мою участь. Я вже чотири рази брав участь в чемпіонаті Європи, однак в перелік перших 23-х не потрапляв. Буду пробувати ще.
Традиційне питання для таких інтерв’ю. З чого почалося твоє захоплення шахами?
Моя бабуся, яка жила в Івано-Франківську, приїхала у Львів, і я попросив її наступного разу привезти шахи. Ніхто не знає, чому саме шахи, і звідки я взагалі знав таке слово. Мені було 4. Мама грати не вміла, у тата другий розряд, я всіх діставав: грайте зі мною, і врешті мене віддали в шаховий клуб. Шахи, можна сказати, передалися мені генетично. Одного разу шахи навіть врятували життя моєму дідусеві. Він втікав з німецьких концтаборів, його зловили, за таке мав бути розстріл, але завдяки тому, що він добре грав в шахи і офіцерам було цікаво з ним грати, то він залишився живий.
Хоча тато і мама - обоє кандидати фізико-математичних наук, з якогось моменту мені стало зрозуміло, що я стану професійним шахістом. Це не було так, що одного дня я прокинувся і зрозумів – буду шахістом, швидше поступово. Хоча був навіть момент, коли я кидав шахи. Дійсно? Що такого могло трапитися, що ти вирішив закинути?
Збірна Львівської області була наймолодшою на молодіжних іграх України. Природно, що малечі важко було завоювати медалі, але час підтвердив правильність цієї стратегії. Головна нагорода - що 5 з 6 учасників команди стали гросмейстерами (Мацейко, Криворучко, Олексієнко, Музичук Аня, Кравців), а Володя Мелешко присвятив себе тренерству, - Володимир Грабінський Чим ти ще займаєшся паралельно з шахами?
Про роботу тренером.
Взагалі це хороший заробіток. Важко сказати, де я більше заробляю, але тренерство співмірно з грою. Мені хочеться бачити себе шахістом, який тренує, але іноді виходить, що я тренер, який грає. З дітьми не займаюся, хіба вчу свого сина, бо там своя специфіка, треба дуже детально, помаленьку пояснювати. Шахісти, з якими я працюю, вже мають певний рівень. Останні два роки тренував збірну Голландії жіночу. Хоча «тренував» - гучно сказано. Ніхто з команди професійно не займається шахами. Тому ми займаємося 2-3 дні і їдемо на турнір, і так два рази на рік.
Поки підопічні грають, українські тренери Туреччини, Нідерландів та України мають час поспілкуватися зі Святославом Вакарчуком З якого рейтингу в Україні шахіст може себе забезпечувати? Приблизно.
В першу чергу, все залежить від шахіста. Якщо самою грою, то починаючи з рейтингу 2500. Якщо тренувати, то й того не треба. Хороші шахісти по українських мірках – небідні люди, а по європейських.. бідні.
Про шахові ліги.
Взагалі мало грав. Свого часу грав за Рейк’явік ісландський. Зараз буду грати за команди в словацькій та чеській лігах, однак це швидше виняток, ніж правило. Раніше не запрошували. Я сам себе почав пропонувати, писав – і знайшов. Про шахи у Львові. Коментував чемпіонський матч серед жінок минулого року Марія Музичук – Хоу Іфань у Львові. Тоді був шаховий міні-бум у Львові. Знайомий програміст розказував, як він дивився трансляцію, і зайшли майстри полагодити вікно, побачили його монітор, поцікавилися як гра, і на відповідь «ще не дограли», почали допитуватися, як він оцінює позицію. Їх дійсно цікавили деталі. Останнім часом багато шахістів переїхали у Львові. Зараз десь 20 гросмейстерів мешкають тут. Близько до Європи. А сам дивишся трансляції топових турнірів?
Останній раз, коли не міг відірватися від монітору, майже рік тому - в США проходив бліц-турнір. Гаррі Каспаров грав з найсильнішими молодими шахістами планети. І я не міг відірватися, бо він грав дужє сильно, виграв свої міні-матчі у Каруани та Накамури. Всі вважали, що Каспаров давно не грав, втратив форму, але він приємно здивував. Ти, як і будь-який сучасний шахіст, активно використовуєш шахові програми. Тобі не здається, що в шахах через комп’ютер стало менше творчості?
Творчі шахісти, навіть на найвищому рівні, ще залишилися. Принаймні на рівні 2700+ є декілька надзвичайно творчих шахістів: Раппорт, Джовава, та й інші, які просто не зважають на поради комп’ютера і грають у творчі неправильні шахи. Комп’ютер дійсно трохи вбив творчість. Те, що раніше вважалося творчою жертвою пішака, якості, зараз комп’ютер вважає помилкою. І після таких оцінок важче ризикувати, бо твій порив наче притуплюється. Хоча в практичній партії зустрічається. Той же Карлсен може свідомо зробити поганий хід, знаходитися за крок від поразки, і виграти, як у партії з Ван Велі. Бо він врахував не лише оцінку позиції, а й цейтнот у суперник, неочікуваність ходу. Шахи стають більш прагматичні, але елемент творчості не зник, просто зменшився. Нас читають батьки. Порадь, коли краще віддавати дітей на шахи? Чим раніше, тим краще. У 4-5 років можна сміливо. Якщо дитині не подобається, то примушувати не варто. У мене двоє синів. Одному чотири, іншому два. Зі старшим ми вже партії граємо. Якісь поради шахістам-початківцям?
Шахові книжки не втратили актуальності. Тільки їх треба не читати, а працювати з ними. Взяти шахову дошку, розставити фігури, і проаналізувати те, що написано. Я помітив хороший шаховий прогрес, коли почав займатися з книжками без шахової програми. Саме займатися, а не просто читати.
|