13.04.2011 02:28
Львівська обласна шахова федерація організувала турнір, присвячений пам'яті Богдана Воробця. Перед тим, як передрукувати статтю відомого львівського історика Івана Яремко, додам декілька слів від себе. Під час тренуваннь з Михайлом Олексіенком, до мене звернувся пан Богдан і сказав, що хотів би допомогти цьому талановитому юнакові. Ми намітили план роботи і розподілили обов'язки. Я займався покращенням Михайлика в мітельшпілі та ендшпілі плюс сицілійський захист, а Богдан Воробець додатково навчав його вмінню розігрування деяких дебютів. Таких як захист Беноні, іспанка з Фе2 та французська з 3.Кd2. І завдяки цим урокам Михайло пізніше здолав багатьох гросів!
Скачати партії турніра.
Він був одним з найсильніших шахістів Львова п’ятдесятих років, неодноразовий чемпіон міста. Він не раз перемагав навіть Леоніда Штейна – майбутнього гросмейстера, одного з найсильніших шахістів у світі.
Про львівську шахову школу, про славне шахове минуле міста ще з кінця ХІХ століття, про видатних шахістів, в честь яких проводяться меморіальні змагання, вже написано багато. Проте є й такі, чиї імена якось призабуваються з плином років. А шкода… Виправляючи таку ситуацію, згадаймо про Богдана Воробця.
Воробець народився 11 квітня 1931 року в містечку Мєхові (нині – Малопольське воєводство Польщі). Його мати померла при пологах, тому сина виховував батько, який був гімназійним учителем. У роки Другої світової війни батько переїхав до Тернополя, і Богдан ходив до місцевої гімназії, але середню школу закінчив у місті Городенка на Станіславщині (нині – Івано-Франківська обл.). Навчатися приїхав до Львова і вступив на нафтовий факультет Львівської Політехніки (1967 р. на основі факультету було створено Івано-Франківський інститут нафти й газу), але провчившись два роки, вирішив, що майбутня професія інженера-геолога його не цікавить, і вступив на фізико-математичний факультет Львівського університету ім. Івана Франка і став математиком.
Гросмейстер Адріан Михальчишин, який закінчив той же факультет і розпочинав свою шахову кар’єру у роки, коли Воробець був одним із найсильніших шахістів у місті, вважає, що якби пан Богдан віддав себе повністю шаховій грі, був би у Львові ще один гросмейстер чи міжнародний майстер.
Він був чемпіоном спортивного товариства «Буревісник», у змаганнях на першість якого перемагав відомих гросмейстерів Лева Полугаєвського (Москва) та Марка Тайманова (Ленінград), інших львівських та українських майстрів.
Але Б. Воробець, хоча й дуже любив шахи, та математика для нього стала головною справою життя, а Львівський Національний університет ім. І. Франка отримав педагога, що залишив по собі дуже прихильні спогади студентів, яких навчав. Він не був професором чи доктором наук, але мав свою оригінальну методику викладання математики, яка давала чудові результати. Кожен університет має своїх легендарних викладачів, про яких довго пам’ятають випускники, та розповідають наступним поколінням про них. Належав до тих галицьких інтелігентів, які завжди уважні й делікатні у розмові, незалежно від віку та статі співрозмовника, від якого ніколи не почуєш глузливого слова чи бодай скептичного погляду на чиюсь адресу. Він у таких випадках промовчував і тільки очі видавали, що він не згоден з чимось.
Працюючи в Університеті, він не забував приходити на турніри, які проводилися у Львові, ще брав участь у міських змаганнях, але відносився до шахів як до улюбленої гри, якою приємно займатися, та можна припинити у будь-який момент, коли є справи важливіші. В останні роки працював викладачем Львівського фізико-математичного ліцею при альма-матер.
Молодший на три роки Вадим Голембо, кандидат у майстри спорту з шахів, голова обласної федерації шахів у 60-ті роки, пригадує, що Богдан Воробець був дуже докладним при аналізі партій, старався заглибитися у різні варіанти, щоб відшукати кращий хід, бо такий у кожній позиції має знайтися. Вони зіграли між собою десятки тематичних поєдинків у різних дебютах і, пан Голембо деякі партії навіть знайшов у власних архівах.
11 квітня Богдану Воробцю могло виповнитися 80 років, але його серед нас немає уже кілька років. Львівська обласна федерація шахів на честь свого відомого шахіста, неодноразового чемпіона міста організувала турнір за участі жіночої збірної Туреччини та команди сьогоднішніх і колишніх львів’ян, до якої увійшли гросмейстери Єлизавета Соловйова і Мар’ана Ґуда, заслужений тренер України Віктор Желяндинов, а також Євген Богуславський (Угорщина) і Володимир Молибога (Росія). Змагання стартувало 7 квітня у рідному університеті Богдана Воробця і тривало до 14 квітня.
Перевага львівської команди почалася з другого дня, коли господарі «майданчику», зігравши у день приїзду гостей унічию – 2,5:2,5, розгромили симпатичних турчанок 4,5:0,5, однак у наступні дні боротьба стала впертішою, і після п’яти турів (половина матчу) рахунок у зустрічі – 16:9. Однак, як вважає ініціатор запрошення турецької команди і її головний тренер львівський гросмейстер Адріан Михальчишин, саме у боротьби з трохи сильнішим суперником його підопічні отримають потрібний досвід і знання, бо щодня він розбирає з ними зіграні партії, аналізує обрану ними дебютну стратегію, вносить необхідні корективи.
Приведемо перемогу Богдана Воробця над відомим Львом Полугаевським (коментарі Семена Фурмана)
| Просмотров: 5143 | |
