grandcoach.com

 Максималіст

    Тренер ходив по класах СШ 6 і запрошував школярів на заняття в шаховий гурток. Приповідав, що шахи є цікавою грою, і просив дітей, які хочуть займатись, підняти руки. Охочих вистачало, але на перше тренування з цієї школи дійшли тільки двоє хлопців. Обійшовши цілу школу, а в результаті всього два учня. При чому одному з них було вже вісім років, а він не знав, як ходять деякі фігури. По сучасних стандартах дебют Андрія Волокітіна був досить запізнілий. Проте далі його шаховий прогрес відбувався надзвичайно стрімко. Всі розряди, включаючи і перший, були здобуті всього за один рік і з першої спроби. Кожний новий турнір закінчувався підвищенням кваліфікації. Одразу було очевидно, що шахи для малого Андрія це набагато більше ніж просто гра. Його бажання грати та займатись зашкалювало. Він жив вивченням нових дебютів, цікавився навколошаховими історіями, розчинявся від щастя в нових книжках, з азартом вирішував домашнє завдання. Під час турніру другого розряду мама інколи давала йому заспокійливе. Андрій настільки хвилювався і переживав, ніби кожен тур грав свою партію життя.

   Батько Андрія сам полюбляє шахи і його мама пригадувала, що під час вагітності він частенько просив ії пограти. Можливо так щось і передалось Андрію. Вдома на рахунок занять шахами Андрій мав повне сприяння, тому що тато з мамою самі займались спортом і добре в цьому розуміються.

   Перший чемпіонат України до 10 закінчився розчаруванням і лише 20 місцем. Були сльози та розпач. Проте два наступних Андрій завершував з титулом чемпіона України до 12 , незважаючи на величезну конкуренцію в його віковій категорії, де змагались Арещенко, Єфіменко, Авескулов, Аронов (надзвичайно талановитий львівянин, який не досягнув свого максимуму). Вже за чотири роки занять Андрій виріс від початківця до першої нагороди на чемпіонаті світу до 12. Далі здобув срібло до 14. Ну а в п'ятнадцять років прийшов перший дорослий тріумф. На чемпіонаті Європи серед чоловіків вдалось виконати гросмейстерську норму і кваліфікуватись на чемпіонат світу. Під час цього змагання трапилась цікава історія. Віктор Корчной знервований нічиєю проти 16-річного Захара Єфіменко по дорозі до готелю жалівся Петрі Лееверік, що на такий серйозний турнір понапривозили дітей. Побачивши ще меншого за зростом і віком Андрія спрогнозував, що він докотився до того, що завтра по жеребкування дадуть ще й цього школяра. Андрій зауважив, що це навряд чи станеться, бо у Віктора Львовича в таблиці на пів-тора очка менше.  Після успіху в чемпіонаті Європи Андрія помітили. Тодішній чемпіон світу Володимир Крамник зазначив в інтерв’ю, що Андрій має величезний потенціал. На підтвердження авансів у 18 років Андрій виграє в блискучому стилі дорослий чемпіонат України і вносить суттевий внесок у першу в історії перемогу національної збірної України на шаховій Олімпіаді. Потрапляє в світові топ-20 по рейтингу і стає найбільш рейтинговим юніором у світі. Позаду були Раджабов, Мамедьяров, Накамура, Аронян та інші зіркові гравці. Павло Ельянов тоді писав, що “Андрій багато працює, всі партії проводить з великим завзяттям та підходом до гри нагадує самого Гаррі Каспарова”. Олексій Широв зазначав, що крім “якісного розрахунку варіантів, Волокітін дуже часто відшукує несподівані ходи для своїх суперників”. Левон Аронян казав, що навчився в Андрія розігрувати дебют з надзвичайною швидкістю і тим самим тиснути на психіку суперника своїми знаннями та домашніми аналізами. І дійсно дебютна підготовка Андрія вражала великою кількістю новинок, гарними розробками, динамічним підходом.  От, наприклад, що писав знаменитий Ян Тімман, який присвятив партіям Андрія цілий розділ у своїй книзі “Атака” виданій в 2006 році. “ Волокітін ще дуже далекий до свого повного розквіту як шахіст. Він звернув увагу на себе під час Олімпіади 2004 року в Іспанії, де грав напрочуд продуктивно. Його внесок був фундаментом для перемоги української збірної. Він завжди шукає динаміку в своїй грі і цим нагадує мені молодого Веліміровича. Дуже мотивований гравець з приємним обличчям та сповнений шалених шахових ідей. Справді буде цікаво продовжити спостерігати за його кар’єрою. Я думаю, він має надзвичайний потенціал, хоча йому ще бракує досвіду”.

Ось, наприклад, таблиця турніру де Андрій випередив Накамуру і Карлсена і поділив перше місце з Борисом Гельфандом.

    Отже тоді всі були абсолютно переконані, що  вісімнадцятирічний юнак з жагою до шахового аналізу, сповнений енергії і мотивації незабаром стане претендентом на звання чемпіона світу. Проте, як часто буває, наші недоліки - це продовження наших чеснот. Максималізм в пошуку ходів часто веде до цейтнотів. Бажання проаналізувати дебют якнайглибше закінчується недостатньою увагою в тренуванні міттельшпілю та ендшпілю. Велика мотивація та надбажання перемоги стає причиною, що нервова система не витримує напруження у вирішальних партіях. У кожного спортсмена бувають перемоги в турнірах, так і прикрі невдачі. Варто згадати приємне. Чотири сухих перемоги над Магнусом Карлсеном і декілька нічиїх -  однозначно найкращий баланс серед всіх шахістів проти чемпіона світу. Завойована колекція всіх можливих нагород на чемпіонатах України серед чоловіків: два чемпіонства, срібло та бронза. Є срібло на чемпіонаті Європи по рапіду. Проте знаючи характер Андрія можна не сумніватись, що він прагне більшого і готовий для цього прикладати всі зусилля. Та й працювати Волокітіну неважко, бо він справді любить шахи.

     Наступна партія Андрія Волокітіна отримала визнання багатьох гросмейстерів. За неї проголосувала більшість як за партію року у 2012 та навіть назвали безсмертною. Ось наприклад відгук семисотника Євгена Томашевського. Волокітін – Мамедьяров – партія, яка справила на мене найбільше враження в 2012 році. Яскрава демонстрація можливостей сучасних шахів: битва в гострому теоретичному варіанті відбувається «на межі добра та зла», де красива атака з жертвами приводить до лаконічної кінцевої позиції, в якій торжествує дух над матерією. Деякі неточності лише ще більше закручують інтригу для глядачів і додають шарму цьому поєдинку. Переглядаючи партію ми маємо справу зі справжнім мистецтвом на різних етапах – починаючи від домашнього аналізу до останнього ходу в ендшпілі, який розставляє всі акценти.

Волокітін,Андрій (2724) - Мамедьяров,Шахріяр (2748) [B96]

EU-Cup 28th Eilat (1.2), 11.10.2012

1.e4 c5 2.Nf3 d6 3.d4 cxd4 4.Nxd4 Nf6 5.Nc3 a6  6.Be3 Ng4 7.Bc1 Nf6 8.Bg5 Nbd7 9.Qe2 e6 10.0–0–0 Qc7 11.f4 b5 12.f5 b4?! [Іншою альтернативою було обережне 12...e5! 13.Nd5 Nxd5 14.exd5 але можливо, це не дуже пасувало до войовничого характеру Шахріяра] 

13.fxe6 bxc3 14.exd7+ Nxd7 [Після 14...Bxd7 15.Qc4! cxb2+ 16.Kb1 Qxc4 17.Bxc4 Be7 18.Rhe1 білі отримували кращий ендшпіль]

15.Qc4! cxb2+ 16.Kb1 Nc5 17.e5 [Поспішність. Андрій пам'ятав, що варіант веде до переваги білих, але підзабув деталі. Найкращим ходом є 17.Be2!] 

17...Rb8! 18.exd6 Bxd6 19.Re1+ Kf8 20.Bd3 h6?? Вирішальна помилка, яку навіть комп'ютер допускає в свому аналізі. Єдиним ходом, який тримав позицію чорних є дивовижне 20...Rb4! з метою 21.Qxb4 Nxd3 22.Qd2 Nxe1 23.Rxe1 h6]

21.Bd8!! [Ян Тімман, комментуючи партію для New in Chess, назвав 21–й хід білих «безсумнівно, найбільш вражаючим за останні декілька років. Білі жертвують цілу фігуру лише заради виграшу темпу».]

21...Qxd8 22.Rhf1 Rb7 [22...f6 23.Nc6+–] 23.Bg6 f6

24.Qd5? [Помилка, за яку глядачам варто порадіти. Якби Андрій знайшов здвоєння тур з 24.Re3!+– ми не мали би насолоди побачити прекрасну кінцівку партії]

24...Re7 25.Nc6 Bb7 [Цей хід разом з попереднім і є тим захистом, який прогавив Андрій]

26.Qxc5 Bxc5 27.Nxd8 Bd5 28.Rd1 Be4! 29.Nf7 Rxf7?? [Саме зараз Шахріяр програв партію. Він випустив з виду наступний хід білих. Абсолютно необхідним було 29...Bxg6! 30.Nxh8 Be8! 31.Rd8 Re4! з хорошими шансами на нічию]

30.Rfe1! Bxc2+ 31.Kxc2 Kg8 32.Rd8+ Rf8 33.Rxf8+ Bxf8 34.g4! 

 Тихий останній хід спрямований на обмеження чорної тури та позиція тотальної домінації білих в ендшпілі без двох пішаків робить цю партію справжнім шедевром. ]

1–0